Таблиця відповідності рівнів CEFR та IELTS: Точна таблиця еквівалентності (2026)

CEFR B1 приблизно відповідає IELTS 4.0–5.0. На рівні B1 ти можеш розуміти основні моменти чіткого стандартного мовлення на знайомі теми, справлятися з більшістю ситуацій у подорожі та складати прості зв'язні тексти на знайомі або особисто цікаві теми. Це пороговий рівень для базової комунікації в повсякденних ситуаціях.

Для імміграції B1 — мінімальна вимога для кількох візових категорій. Для британських подружніх віз та безстрокового дозволу на проживання (Indefinite Leave to Remain) у Великій Британії потрібен CEFR B1, що відповідає IELTS 4.0 для цілей SELT. Канадська імміграція також посилається на B1 як мінімум для деяких програм сімейного спонсорства. Якщо тобі сказали, що потрібна 'B1 англійська' — орієнтуйся щонайменше на IELTS 4.0–4.5.

CEFR B2 приблизно відповідає IELTS 5.5–6.5. На рівні B2 ти можеш розуміти основні ідеї складних текстів на конкретні й абстрактні теми, спілкуватися з достатнім ступенем вільності та спонтанності для регулярного спілкування з носіями мови та створювати чіткі, детальні тексти на широке коло тем. Це рівень, який більшість університетів вважає мінімальним для бакалаврату.

IELTS 5.5–6.5 покриває широкий спектр практичних результатів. IELTS 5.5 (нижній B2) може дати доступ до підготовчих програм і деяких pathway-курсів, тоді як IELTS 6.5 (верхній B2) задовольняє вступні вимоги більшості бакалаврських і багатьох магістерських програм у світі. Для кваліфікованої міграції до Австралії мінімум — IELTS 6.0 ('competent' English), що повністю потрапляє в діапазон B2.

CEFR C1 приблизно відповідає IELTS 7.0–8.0. На рівні C1 ти можеш розуміти широкий спектр складних, довших текстів і розпізнавати імпліцитні значення, вільно й спонтанно висловлюватися, не відчуваючи значних труднощів з пошуком виразів, та створювати чіткі, добре структуровані, детальні тексти на складні теми. Це рівень, необхідний для конкурентних магістерських програм і більшості організацій з видачі професійних ліцензій.

IELTS 7.0 ('proficient' English для австралійської імміграції) — нижня межа C1, а IELTS 8.0 — верхня. Органи професійної реєстрації для медсестер, лікарів, інженерів та юристів зазвичай вимагають IELTS 7.0–7.5 — все в діапазоні C1. Якщо вимога вказана як 'C1 English' — орієнтуйся щонайменше на IELTS 7.0.

CEFR C2 приблизно відповідає IELTS 8.5–9.0. На рівні C2 ти можеш без зусиль розуміти практично все почуте або прочитане, узагальнювати інформацію з різних усних та письмових джерел і висловлюватися спонтанно, дуже вільно та точно. Це рівень 'mastery' — володіння мовою на рівні носія або еквівалентному.

Лише близько 1–3% складачів IELTS отримують 8.5 і вище. C2 перевищує вимоги всіх університетських програм та імміграційних шляхів. Цей рівень актуальний передусім для академічних публікацій, професійного усного перекладу та позицій, що вимагають володіння англійською на рівні носія. Якщо ти цілишся на C2 — ти прагнеш до найвищого рівня мовної компетенції.

A1 (Прорив): Ти можеш представитися, ставити й відповідати на прості особисті запитання (де живеш, кого знаєш, що маєш) і взаємодіяти простим способом, якщо співрозмовник говорить повільно та чітко. Еквівалента IELTS на цьому рівні немає.

A2 (Передпороговий): Ти можеш розуміти речення та часто вживані вирази, пов'язані з безпосередньо важливими сферами (особиста та сімейна інформація, покупки, місцева географія, робота). Ти можеш спілкуватися в простих рутинних ситуаціях. IELTS 3.0–3.5 потрапляє в цей діапазон, хоча мало хто складає IELTS на цьому рівні.

B1 (Пороговий): Ти можеш справлятися з більшістю ситуацій у подорожі, описувати досвід, події, мрії та амбіції, коротко обґрунтовувати думки та плани. Це відповідає IELTS 4.0–5.0 і є мінімумом для базових імміграційних вимог.

B2 (Пороговий просунутий): Ти можеш спілкуватися з таким ступенем вільності та спонтанності, що регулярне спілкування з носіями мови не спричиняє напруження жодній зі сторін. Ти можеш писати чіткі, детальні тексти на широке коло тем і аргументувати точку зору з актуальних питань. Це відповідає IELTS 5.5–6.5 — стандартний поріг для вступу до університету.

C1 (Ефективна операціональна компетенція): Ти можеш гнучко та ефективно використовувати мову в соціальних, академічних та професійних цілях. Ти створюєш чіткі, добре структуровані, детальні тексти на складні теми, демонструючи контрольоване використання організаційних моделей та зв'язувальних елементів. Це відповідає IELTS 7.0–8.0 і необхідно для конкурентних магістерських програм та професійної реєстрації.

C2 (Вільне володіння): Ти можеш спонтанно, дуже вільно та точно висловлюватися, розрізняючи найтонші відтінки значення навіть у найскладніших ситуаціях. Ти без зусиль розумієш практично все почуте або прочитане. Це відповідає IELTS 8.5–9.0 — володіння на рівні носія.

Система vs тест: CEFR — описова система, яка визначає, що вивчаючий може робити на кожному рівні, але сама по собі тестом не є. Неможливо 'скласти CEFR.' IELTS — конкретний тест зі стандартизованими запитаннями, розділами з обмеженням часу та числовим балом. Різні тести (Cambridge, TOEFL, PTE, Duolingo) прив'язані до рівнів CEFR, але CEFR існує незалежно від будь-якого тесту.

Термін дії: Рівні CEFR описують здібності, а не результати тесту, тому не спливають так, як спливає бал тесту. Якщо ти досяг компетенції C1 — ти залишаєшся на рівні C1, якщо тільки навички не знизилися. Однак результати IELTS дійсні два роки після дати іспиту. Заклади, яким потрібне підтвердження рівня англійської, зазвичай хочуть свіжий результат IELTS, а не самооцінку за CEFR.

Деталізація: CEFR має шість широких рівнів (A1–C2) з необов'язковими підрівнями (наприклад, B2+). IELTS має шкалу 0–9 з полубаловими кроками — 18 можливих оцінок. Це означає, що IELTS забезпечує більш точну диференціацію — різниця між IELTS 6.0 і 6.5 має значення для багатьох заявок, хоча обидва потрапляють у CEFR B2.

Підтвердження рівня: Ти не можеш підтвердити свій рівень CEFR, не склавши тест, прив'язаний до цієї системи. Твердження 'я B2' не має формального значення без сертифіката визнаного іспиту (Cambridge, IELTS, TOEFL тощо), прив'язаного до CEFR B2. Для офіційних заявок тобі практично завжди знадобиться реальний результат тесту, а не самооцінка за CEFR.

Якщо тобі потрібне формальне підтвердження рівня англійської для імміграції — IELTS майже завжди обов'язковий тест. Австралія, Канада, Нова Зеландія та Велика Британія вказують IELTS (або конкретні альтернативи на кшталт PTE) для візових заявок. Вказівка рівня CEFR без результату визнаного тесту не задовольнить імміграційні вимоги.

Для вступу до університетів більшість вузів у світі приймають IELTS і вказують мінімальні бали, а не рівні CEFR. Навіть коли університет згадує рівні CEFR у вимогах, він зазвичай очікує підтвердження цього рівня визнаним тестом — таким як IELTS, Cambridge або TOEFL. Самостійно заявлений рівень CEFR недостатній.

Для професійної реєстрації — медсестри, лікарі, інженери, юристи — відповідні органи вказують мінімальні бали IELTS. Вони не приймають самооцінку за CEFR. Якщо ти прагнеш до професійної реєстрації в англомовній країні — тобі потрібен результат IELTS (або визнана альтернатива) незалежно від того, який рівень CEFR ти вважаєш своїм.

CEFR корисніший як інструмент самооцінки та постановки цілей. Якщо ти плануєш навчальний шлях, розуміння рівнів CEFR допомагає визначити, де ти зараз (наприклад, 'можу впоратися з більшістю ситуацій у подорожі, але важко з академічними текстами' = B1–B2) і куди потрібно дійти (наприклад, 'мені потрібен C1 для цільового університету, тобто IELTS 7.0').

У європейському контексті рівні CEFR широко використовуються в оголошеннях про вакансії, освітній політиці та при розробці мовних курсів. Якщо ти подаєш заявку на роботу в Німеччині, Франції чи Нідерландах, роботодавець може вказати 'B2 English required' замість балу IELTS. У таких випадках може бути прийнятий будь-який сертифікат, прив'язаний до CEFR (Cambridge, Goethe, DELF тощо).

Для викладання мов та розробки навчальних програм CEFR надає спільний словник, що виходить за межі окремих тестів. Викладачі, видавці підручників та розробники курсів використовують рівні CEFR для структурування матеріалів і визначення навчальних результатів. Бали IELTS менш корисні в цьому педагогічному контексті, оскільки прив'язані до одного тесту.

Якщо ти знаєш свій приблизний рівень CEFR — можеш оцінити поточний діапазон IELTS і спланувати підготовку. На рівні B1 (IELTS 4.0–5.0) зосередься на розширенні словникового запасу, покращенні граматичної точності та збільшенні швидкості читання. Потрібна фундаментальна робота по всіх чотирьох навичках, перш ніж переходити до конкретних типів завдань IELTS.

На рівні B2 (IELTS 5.5–6.5) базові навички у тебе є, але потрібно розвинути екзаменаційну техніку. Вивчай типи запитань IELTS (True/False/Not Given, підбір заголовків, доповнення речень), практикуйся писати в умовах обмеженого часу та працюй над розширенням відповідей у Speaking з деталями й прикладами. Більшість кандидатів рівня B2 можуть досягти IELTS 6.0–6.5 за 4–8 тижнів цільової підготовки.

На рівні C1 (IELTS 7.0–8.0) завдання — точність, а не загальні навички. Потрібно усунути дрібні граматичні помилки, розвинути просунуте використання лексики (колокації, менш поширені слова в природному контексті) та створювати добре організовані аргументи під тиском часу. Кандидатам рівня C1 зазвичай потрібно 2–4 тижні підготовки саме до формату IELTS.

На рівні C2 (IELTS 8.5–9.0) у тебе вже володіння, близьке до носія. Підготовка зводиться до знайомства з форматом IELTS і таймінгом. Основний ризик на цьому рівні — втратити бали через незнайомість з типами запитань, а не через мовні навички. Одного тижня цільової практики з офіційними матеріалами IELTS зазвичай достатньо.